Про це стало відомо з інтерв’ю журналістці Аліні Шаманській, передає кореспондент Української Служби Інформації.
Під час інтерв’ю Кіпер наголосив, що питання необхідно закрити остаточно. Він зазначив, що пам’ятник стоїть напроти зруйнованого внаслідок війни готелю, що символізує біль і руйнування, які принесла росія. За його словами, не має значення, що Пушкін свого часу писав про Одесу — сьогодні також є люди, які створюють чудові твори про це місто.
Не ми будемо зносити. Розійшлися листи щодо зносу таких пам’ятників. Є закон та його потрібно виконувати. Життя змінилося – сьогодні у нас інші герої. Нині у нас є можливість підвести риску під цим питанням та рухатися далі, – зазначив Кіпер.
Рішення про демонтаж пам’ятника Пушкіну є частиною процесу декомунізації та дерусифікації, додав Кіпер, що проводиться в Україні після початку повномасштабної війни з росією.
Нагадамо, раніше Олег Кіпер повідомляв, що Кабінет міністрів виключив із Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення монументи російським і радянським діячам, зокрема встановлені в Одесі пам’ятник Пушкіну на Приморському бульварі та Воронцову на Соборній площі. Це означає, що пам’ятник не перебуває під охороною ЮНЕСКО.
Проте в мерії цю позицію не розділяють. Як повідомив виданню “Укрінформ” голова Департаменту культури Іван Ліптуга, монумент є частиною архітектурного ансамблю міста та частиною охоронної зони. Також він сказав, що буд-яка дія в охоронній зоні мають погоджуватися з ЮНЕСКО.
Закон про Деколонізацію має ряд виняток, зокрема зони об’єктів всесвітньої культурної спадщини є винятками. Тобто вся наша зона 618 Га – на будь яку дію там, чи змінити планеровку кварталу, чи навіть просто труби замінити, треба спитати в ЮНЕСКО. А це дуже довга процедура, – сказав Ліптуга.
Він також повідомив, що наразі міськрада звернулася з листами до Мінкульту, МЗС та неформально комунікувала з ЮНЕСКО з приводу того, що робити з пам’ятниками в охоронній зоні.
Щодо перейменування вулиць в коментарі УСІ Ліптуга зазначив, що Одеса внесена в два списки ЮНЕСКО – як літературне місто, та у Список всесвітньої спадщини.
Перейменування вулиць, названих на честь письменників, означає те, що ми викреслюємо зі своєї історії ті імена, за які нас і внесли до «літературного» списку. «Літературних» міст всього 46 у світі і ми серед них, – сказав Ліптуга.
Водночас, за його словами, мерія не може ігнорувати розпорядження голови ОВА щодо зміни назв топонімів.
Зараз ми проінформували Державне підприємство “Національні інформаційні системи”, яке за процедурою перейменувань вносить зміни назв,- додав Ліптуга.