Про це Українській Службі Інформації повідомили в Музеї сучасного мистецтва Одеси.
Унікальність проєкту полягає в тому, що саме твори сучасного мистецтва були адаптовані для тактильного сприйняття. Абстрактні та сюжетні роботи, що належать до колекції Музею сучасного мистецтва Одеси (МСМО), стали основою для створення тактильних картин. До кожної картини створено спеціальні тифлокоментарі, що дозволяють відвідувачам отримати повне уявлення про твір, його концепцію та автора.
Тут представлені дві частини проєкту, — пояснює директор Музею сучасного мистецтва Одеси Семен Кантор. — Донести візуальне образотворче мистецтво до людей з вадами зору — це неабиякий виклик. Якщо створення інклюзивного музею для людей з порушенням слуху є технічно простішим, то в цьому випадку ми стикнулися зі складними технічними та інтелектуальними завданнями. Але ми взяли на себе цю відповідальність і розробили спеціальні методи для опису 43 експонатів нашого музею. Це стосувалося не лише картин, які ще відносно легко описати, але й відеоарту, інсталяцій, а також документації перформансів — що є значно складнішим. Якщо картини більш-менш відомі, то сучасне мистецтво, особливо відеоарт і художні акції, в нашому місті й країні мало кому знайомі.
Мистецтво, що відчувається кінчиками пальців
На виставці представлені п’ять тактильних картин — спеціально виготовлених копій абстрактних творів сучасного мистецтва, що належать до колекції Музею сучасного мистецтва Одеси (МСМО). Це роботи Володимира Стрельникова, Андрія Маринюка, Олега Волошинова та Олександра Стовбура.
Ми захоплюємося сучасним мистецтвом та вважаємо, що про нього треба всім розповідати, — розповідає Семен Кантор. — Але ж це далеко не очевидна річ. Тут нам повірили і в нас повірили. Це досить серйозний крок, беручи до уваги воєнний час, тому що раніше сюди приходила велика кількість незрячих, не тільки школярі. А зараз можна організовувати невеликі групи відвідувачів, щоб легко було евакуюватися у випадку повітряної тривоги. Удвічі важливіше те, що роблять такі організації, адже кількість незрячих, на жаль, росте за рахунок жертв війни.
Викладач інформатики Владислав Кондратюк допоміг адаптувати музейні описи до формату тифлокоментарів, зрозумілих для людей з вадами зору. Попри власні проблеми із зором, він чудово орієнтується в цифрових технологіях і доклав максимум зусиль для досягнення цієї благородної мети. Співробітники Музею сучасного мистецтва — Вероніка Магась, Марина Марухніч, Любов Заєва та Костянтин Попов — виконали величезну роботу, створивши аудіоверсії тифлокоментарів, доступних для прослуховування в навушниках як українською, так і англійською мовами. Їхня відданість справі дозволила зробити відомі експонати музею доступними для кожного, незалежно від фізичних можливостей, піднімаючи отримання культурного досвіду для людей з порушеннями зору та повною втратою зору на новий рівень.
Проєкт «Почуй та відчуй мистецтво» є яскравим прикладом того, як сучасне мистецтво може стати доступним для всіх, незалежно від фізичних можливостей. Завдяки злагодженій співпраці музейних працівників, інклюзивних ініціатив та технологічних рішень, експонати, які раніше були недосяжними для людей з порушеннями зору, тепер можна не лише «побачити» на дотик, але й глибше зрозуміти завдяки тифлокоментарям та аудіоописам. Цей проєкт сприяє розширенню культурних горизонтів й прокладає шлях до створення більш інклюзивного мистецького простору, де кожен має можливість відчути, почути і зрозуміти сучасне мистецтво.
Р