Сollaborator

предложите новость

форма отправки новости
X

    Туристы под Одессой угодили в мощную песчаную бурю (ФОТО, ВИДЕО)

    7 июля, компания, отдыхавшая в районе Тузловских лиманов, вместе со своими собаками отправилась гулять в местную пустыню. Внезапно, ветер начал поднимать небольшие смерчи, которые объединившись превратились в сплошную стену из пыли и песка. Об этом на своей странице в Facebook рассказала журналистка Катерина Пешко, попавшая в бурю с друзьями.


    «Я просто до сих пор это пытаюсь осознать. Это когда маленькие (ну в сравнении с известными) смерчи несутся в твою сторону, и ты хрен от них убежишь.
    Нет, сначала были просто красивые дождевые тучи, мы с собаками, как обычно, ушли гулять в нашу пустыню (где только изредка попадаются нудисты), поскорее, чтобы успеть поскакать до дождя. И тут появились они — маленькие смерчи. Далеко, но как-то сразу стало понятно, что надо валить и быстро.
    Ветер сбивал с ног, песок впивался в тело иголками. С криками бежали нудисты, пока ещё радостно летели собаки, думая, что вот им предложили какую-то новую игру.
    Убежать мы не успели.
    Пришлось упасть под каким-то холмом и накрыться пледом. Выплевывая песок, мы пытались заставить собак не высовывать носы.
    Снимать стихию я начала уже во время затишья, когда песчаная «туча» прошла через нас. находясь в ней — это было невозможно.
    Да, затишье пришло, но было понятно, что на время — вдалеке виднелись тучи песка и пыли.
    Мы бежали. Бежали нудисты. Бежали парочки и семьи с детьми (пустыня плавно перешла в маленький квадратик цивильного пляжа). Малыши плакали в колясках. Песок бил иголками. Вокруг уже летали коробки и стулья.
    Хозяин единственного «кабака» возле побережья, где только продуваемый летник и кухня, открыл кухню с криком: «Заходите скорее». Какая там дистанция в сезон коронавируса. Коляски пропускали вперёд.
    В следующие три минуты затишья мы решили перебежать из кабака в наш отель. к счастью, он был недалеко.
    Не знаю, как не сносило собак на поводке. меня сносило даже в эту «паузу». Сейчас я, «черная», выковыриваю песок из ушей, глаз и волос.
    Хоть что-то.
    Вместе с бурей пропал свет, и неработающий насос не качает воду.
    Радуюсь, что собаки в порядке, что есть недопитый с обеда кофе. И, как ни странно (понимая, что для нас все закончилось хорошо), что увидела такое. Не в кино», — говорится в публикации.

    Пласт Одеса: чим живе одеська молодь

    На порозі весни у відділі краєзнавчої літератури і бібліографії Одеської обласної універсальної бібліотеки  імені Михайла Грушевського жваво розповідали про те, чим живе сьогодні свідома, активна, патріотично налаштована й допитлива одеська молодь. Говорили про важливість збереження традицій, пошук нових сенсів і внутрішніх опор, про відповідальність за себе й громаду. Адже ми живемо в суспільстві, де важливо […]

    В Одесі презентували проект «Коли небо впало на землю: Південь України, 2022»

    24 лютого виповнилося 4 роки з початку пекучої війни, що й досі триває на нашій землі. Напередодні цієї сумної дати у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Одеської обласної універсальної бібліотеки  імені Михайла Грушевського пройшла презентація нової документальної фотовиставки під назвою «Коли небо впало на землю: Південь України, 2022. Візуальний архів пам’яті». Експозиція зібрана з приватних […]

    Повага до праці як основа гідного суспільства: думка одеського вчителя Олега Таранішина

    14 лютого, Міжнародний день дарування книг та день любителів бібліотек у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії  Одеської обласної універсальної научної бібліотеки імені Михайла Грушевського розмовляли про те, що повага до будь якої праці  — то є наріжний камінь гідного суспільства. Праця – це те, що щодня тримає кожну людину, наше місто та взагалі країну. Але […]

    Жіночий погляд одеситок на лицарів підводної безодні

    У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії Одеської обласної універсальної научної бібліотеки імені Михайла Грушевського відбулася надзвичайно цікава зустріч з капітаном далекого плавання, доктором філософії (PhD) з історичних дисциплін Олександром Калініченко. Більшу частину свого життя Олександр Олександрович присвятив морю, деякі з найяскравіших спогадів свого офіцерського життя автор зібрав у книгу «Підводна одіссея командора», яка вже витримала […]