Сollaborator

предложите новость

форма отправки новости
X

    Топонімічна плутанина в Одесі: вулиці втрачають свої назви

    Ключові моменти:

    • В Одесі досі панує плутанина з назвами вулиць: на табличках трапляються помилки, різні варіанти написання й перекладу, що вводить в оману мешканців і гостей.
    • Непослідовна транслітерація та переклад українських топонімів породжують мовний і навігаційний безлад у міському середовищі.
    • Вулиці, названі на честь міст-побратимів, іноді ставлять під сумнів саму суть такого «побратимства» й викликають питання про доцільність таких назв.
    • Топонімічний хаос — лише один із елементів загального міського безладу; хоч це й не першочергова проблема під час війни, питання потребує системного вирішення.

    Одна літера змінює все

    Пропоную трохи змінити формат — цього разу спілкуватимемося з вами як з одеситами: я ставитиму запитання, а ви відповідайте. Готові?

    Не так давно повідомляли, що в німецькому Гайдельберзі з’явилася вулиця під назвою «Одессаштрассе» — тобто «вулиця Одеська». Звернули увагу, що на німецькій табличці латиницею слово ODESSA написане з двома «S»? Це відповідає російському варіанту, тоді як українською правильно — ОДЕСА з однією «С».

    Вулиця на честь Одеси в Німеччині

    Запитання №1: чи варто ввічливо попросити міську владу-побратима виправити помилку на табличці, чи можна не звертати на це уваги? Адже нещодавно Європа масово перейшла від «Kiev» до «Kyiv» — питання транслітерації має значення.

    Не брат ти мені

    Ще один приклад: повідомляли, що близько 50 міст у майже 20 країнах на шести континентах взяли участь у міжнародній акції на підтримку Херсона — від Норвегії до Японії, від ПАР до Австралії, від США і Мексики до Болгарії.

    Запитання №2: чи дійсно у венгерському Залаегерсег (місті-побратимі Херсона) люди збиралися з такої нагоди? Аналогічно: якщо б мова йшла про хвилю підтримки Одеси, чи організував би угорський Сегед подібну акцію?

    Особисто схиляюся до думки, що в багатьох таких містах труднощі політичного й суспільного характеру зробили б участь у подібних заходах малоймовірною — іноді «побратими» виявляються нічим не кращими за опонентів.

    Отже питання: навіщо містам давати назви на честь побратимів, якщо реальне «побратимство» під великим питанням? У Херсоні, наприклад, є вулиця Залаегерсег, а в Одесі — вулиця Сегедська — чи завжди ці зв’язки мають сенс?

    Вулиця одна — назв багато

    Продовжимо прогулянку Одесою. Раніше на одній із вулиць було помічено чотири (!) різні варіанти написання назви Ніжинської на адресних табличках: «Ніжинська», «НіжЕнська» та інші варіанти. А під час чергової прогулянки я йду вулицею, яка раніше називалася «Радянської міліції» — нині Дьогтярна — і бачу табличку з написом «Дігтярна».

    Табличка вулиця Дігтярна Табличка вулиця Дігтярна Табличка вулиця Дігтярна

    Це слово походить від «дьоготь»: у ХІХ столітті тут були дьогтярні лавки й ремісничі ряди, де жили й працювали дьогтярі — майстри з виробництва й продажу дьогтю, який широко застосовували в порту, суднобудуванні, господарстві й медицині.

    Отже, логічно, що вулиця має називатися «Дьогтярна». А поруч — моя рідна вулиця Челюскінців, звідки почалося моє студентське життя в Одесі: у будинку №1 — мій інститут, у №16 — перший одеський рік у напівпідвалі з маленьким віконцем, що виходило на нинішній Каретний провулок.

    Нині Челюскінців фактично стала Кузнечною: на парному боці — «вулиця Кузнечна», а на непарному — «вулиця Ковальська». І знову питання: яка з назв правильна? Хтось може сказати «не має значення», але в топонімічних речах різниця важлива.

    Табличка вулиця Кузнечна Табличка вулиця Кузнечна Табличка вулиця Кузнечна

    Неграмотні або невпорядковані перейменування топонімів — це лише один із дрібних елементів загального безладу в місті. Таке потрібно виправляти: можливо, не найпершим пріоритетом у воєнний час, але системна робота над цим потрібна.

    Щодо обурення містян через перейменування: це не поодиноке явище і навряд чи останнє. Історія вулиць Одеси сповнена змін: Колоністська — Німецька — Ямська — Новосельського — Островидова — і знову Новосельського. Поки що так триває.

    Щоб ви могли орієнтуватися, як нині називаються одеські вулиці після численних перейменувань, підготовлено повний список старих і нових назв вулиць міста. Станом на грудень 2025 року цей список актуальний і надалі буде оновлюватися.

    Читайте також:

    • Як в Одесі з’явилася вулиця Франца Мерінга і куди вона зникла
    • Як вулиця двох Гончарових в Одесі стала вулицею Бориса Жолкова
    • Провулок в Одесі назвали на честь ерцгерцога Габсбурга: як австрієць загинув за Україну

    Пласт Одеса: чим живе одеська молодь

    На порозі весни у відділі краєзнавчої літератури і бібліографії Одеської обласної універсальної бібліотеки  імені Михайла Грушевського жваво розповідали про те, чим живе сьогодні свідома, активна, патріотично налаштована й допитлива одеська молодь. Говорили про важливість збереження традицій, пошук нових сенсів і внутрішніх опор, про відповідальність за себе й громаду. Адже ми живемо в суспільстві, де важливо […]

    В Одесі презентували проект «Коли небо впало на землю: Південь України, 2022»

    24 лютого виповнилося 4 роки з початку пекучої війни, що й досі триває на нашій землі. Напередодні цієї сумної дати у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Одеської обласної універсальної бібліотеки  імені Михайла Грушевського пройшла презентація нової документальної фотовиставки під назвою «Коли небо впало на землю: Південь України, 2022. Візуальний архів пам’яті». Експозиція зібрана з приватних […]

    Повага до праці як основа гідного суспільства: думка одеського вчителя Олега Таранішина

    14 лютого, Міжнародний день дарування книг та день любителів бібліотек у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії  Одеської обласної універсальної научної бібліотеки імені Михайла Грушевського розмовляли про те, що повага до будь якої праці  — то є наріжний камінь гідного суспільства. Праця – це те, що щодня тримає кожну людину, наше місто та взагалі країну. Але […]

    Жіночий погляд одеситок на лицарів підводної безодні

    У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії Одеської обласної універсальної научної бібліотеки імені Михайла Грушевського відбулася надзвичайно цікава зустріч з капітаном далекого плавання, доктором філософії (PhD) з історичних дисциплін Олександром Калініченко. Більшу частину свого життя Олександр Олександрович присвятив морю, деякі з найяскравіших спогадів свого офіцерського життя автор зібрав у книгу «Підводна одіссея командора», яка вже витримала […]