Ключові моменти:
Пропоную трохи змінити формат — цього разу спілкуватимемося з вами як з одеситами: я ставитиму запитання, а ви відповідайте. Готові?
Не так давно повідомляли, що в німецькому Гайдельберзі з’явилася вулиця під назвою «Одессаштрассе» — тобто «вулиця Одеська». Звернули увагу, що на німецькій табличці латиницею слово ODESSA написане з двома «S»? Це відповідає російському варіанту, тоді як українською правильно — ОДЕСА з однією «С».

Запитання №1: чи варто ввічливо попросити міську владу-побратима виправити помилку на табличці, чи можна не звертати на це уваги? Адже нещодавно Європа масово перейшла від «Kiev» до «Kyiv» — питання транслітерації має значення.
Ще один приклад: повідомляли, що близько 50 міст у майже 20 країнах на шести континентах взяли участь у міжнародній акції на підтримку Херсона — від Норвегії до Японії, від ПАР до Австралії, від США і Мексики до Болгарії.
Запитання №2: чи дійсно у венгерському Залаегерсег (місті-побратимі Херсона) люди збиралися з такої нагоди? Аналогічно: якщо б мова йшла про хвилю підтримки Одеси, чи організував би угорський Сегед подібну акцію?
Особисто схиляюся до думки, що в багатьох таких містах труднощі політичного й суспільного характеру зробили б участь у подібних заходах малоймовірною — іноді «побратими» виявляються нічим не кращими за опонентів.
Отже питання: навіщо містам давати назви на честь побратимів, якщо реальне «побратимство» під великим питанням? У Херсоні, наприклад, є вулиця Залаегерсег, а в Одесі — вулиця Сегедська — чи завжди ці зв’язки мають сенс?
Продовжимо прогулянку Одесою. Раніше на одній із вулиць було помічено чотири (!) різні варіанти написання назви Ніжинської на адресних табличках: «Ніжинська», «НіжЕнська» та інші варіанти. А під час чергової прогулянки я йду вулицею, яка раніше називалася «Радянської міліції» — нині Дьогтярна — і бачу табличку з написом «Дігтярна».

Це слово походить від «дьоготь»: у ХІХ столітті тут були дьогтярні лавки й ремісничі ряди, де жили й працювали дьогтярі — майстри з виробництва й продажу дьогтю, який широко застосовували в порту, суднобудуванні, господарстві й медицині.
Отже, логічно, що вулиця має називатися «Дьогтярна». А поруч — моя рідна вулиця Челюскінців, звідки почалося моє студентське життя в Одесі: у будинку №1 — мій інститут, у №16 — перший одеський рік у напівпідвалі з маленьким віконцем, що виходило на нинішній Каретний провулок.
Нині Челюскінців фактично стала Кузнечною: на парному боці — «вулиця Кузнечна», а на непарному — «вулиця Ковальська». І знову питання: яка з назв правильна? Хтось може сказати «не має значення», але в топонімічних речах різниця важлива.

Неграмотні або невпорядковані перейменування топонімів — це лише один із дрібних елементів загального безладу в місті. Таке потрібно виправляти: можливо, не найпершим пріоритетом у воєнний час, але системна робота над цим потрібна.
Щодо обурення містян через перейменування: це не поодиноке явище і навряд чи останнє. Історія вулиць Одеси сповнена змін: Колоністська — Німецька — Ямська — Новосельського — Островидова — і знову Новосельського. Поки що так триває.
Щоб ви могли орієнтуватися, як нині називаються одеські вулиці після численних перейменувань, підготовлено повний список старих і нових назв вулиць міста. Станом на грудень 2025 року цей список актуальний і надалі буде оновлюватися.
Читайте також: