Державна експериментальна агронаукова база Дачна в Одеській області створена у 1932 році. Тут науковці, створивши сорт зернових, передають його на демонстративне поле, де його висівають, розмножують та перетворюють у насіння, яке потім купують аграрії. Ключове завдання роботи цього господарства – забезпечення насіннєвої продовольчої безпеки.
Кожна друга буханка хлібу в Україні випікається з борошна, яке отримане з пшениці одеської селекції, насіння якої виробляється тут. Не буде перебільшенням сказати, що 90% пшениці, яка вирощується в області, – це пшениця саме одеської селекції. Ринок України пшениця одеської селекції покриває на 70%.
Сюди приїхали представники агропідприємств з усіх регіонів. Ключове завдання Дня поля – співпраця науки з виробництвом. Якщо аграрії перестануть висівати якісне сертифіковане насіння, Україна може залишитись без врожаю. Другий момент – це важливість того, що наявність насіння одеської селекції дає нам можливість бути незалежними від імпортного насіння. Завдання роботи селекційно-генетичного інституту – забезпечити гарантію і безпеку українського ринку насіння. Зараз підприємство за рік продає близько 2,5 тис. тонн сертифікованого насіння, яке дає гарантований врожай. Максимальна врожайність цих пшениць може сягати 120 центнер. Навіть не маючи добрив та інших ресурсів, аграрії можуть отримати з насіння одеської селекції стабільний врожай на рівні 40 центнер з гектару.
Для того, щоб продемонструвати аграріям, що вже можна купувати зараз, щоб посіяти у вересні цього року під врожай наступного року. Аграрій дивиться на поле пшениці і розуміє, що який сорт цьогоріч йому дав. Тут він може обрати сорт під будь-які свої умови: посуха, погані ґрунти, заливає, немає зрошення, немає добрив, погана техніка. Це дає змогу аграрію збудувати подальшу стратегію своєї роботи, – зазначив керівник ДП Експерементальна база «Дачна» Селекційно-генетичного інституту Михайло Семеніхін.
Михайло Семеніхін
Озима м’яка – на борошно. Тверда – на макаронні вироби. Це найкраща тверда пшениця у світі, навіть італійські тверді сорти не конкуренти одеським сортам, – стверджує фахівець.
На демонстраційному полі представлено 72 сорти озимої пшениці, ярого ячменю. Фахівець впевнений, що цей захід треба проводити – він потрібен усім, хто пов’язаний з агровиробництвом.
Але молодь не дуже активна у цієї сфері.
Демонстрацію проводять селекціонери, академіки, які створили ці сорти. Кожен сорт має своє призначення. В рамках продовольчої безпеки, насіння має першочергове місце. Хороше насіння – це наша незалежність, країна має бути з хлібом. Сьогодні чоловіки, які працюють у нас – здебільшого похилого віку, і один працює за п’ятьох. Але люди розуміють і працюють. У аграріїв два вихідних: один взимку, другий влітку, – каже Михайло Семеніхін.
Він помічає, що ціни на пшеницю у порівнянні з минулорічними змінилися в кращу сторону: якщо ще два місяці тому пшениця коштувала 4 тис. грн, то зараз вже 9. Але коли почнуться жнива, ціни знов впадуть.
Землеробством на Одещині з об’єктивних причин займатися не дуже просто, зазначає директорка агрофірми «Маяк» Березівського району Зінаїда Гришко. До речі вона – Герой України (Указ Президента України № 1087/2001 від 13.11.2001).
У нас зона ризикованого землеробства, тому завжди складно. На превеликий жаль, у 4-му кварталі минулого року було дуже мало опадів, через це 400 га ріпаку якого ми посіяли – ми навіть не отримали сходів. Озимина – слава Богу, зберіглася, сьогодні готуємось до збирання урожаю. Завдяки тим сортам, які сьогодні демонструємо, завдяки співпраці з фахівцями Селекційного інституту – непогані види на врожай, головне – зібрати його вчасно та без втрат. Пшениця у нас в основному продовольча, 2 та 3 класу. Її закуповують як на експорт, так і для внутрішнього ринку. Також ми посіяли близько 500 га озимого ячменю, та понад 100 га ярого ячменю, – повідомила вона.
Зінаїда Гришко
Зінаїда Гришко каже, що на її підприємстві утримують понад 1 000 голів великої рогатої худоби, тож тваринам потрібен ячмінь. Тому у господарстві не зменшували посівні площі під культури, навпаки, трохи збільшили посіви кукурудзи – і на зерно, і на корм тваринам. Сіють також кормові культури – багаторічні трави на сіно, вже зібрали понад 400 тонн люцерного сіна.
Головне для аграріїв – мир. Зараз відключення світла, але ми працюємо, бо іншого виходу немає. Ми даємо бронь. Хто хоче доєднатися до армії, той йде. Близько 10 людей мобілізували з них хто працював на тваринницьких фермах господарства. Механізаторам у нас діє бронь до 8 серпня. Але й люди розуміють, що не буде хліба – не буде життя. Жінок до вбирання поки не залучаємо, – каже голова агропідприємства..
Щодо бронювання – за законодавством, є три шляхи бронювання працівників агропідприємств, зазначає в.о. директора департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Віталій Власенко. Перший – підприємство звертається до Міністерства агрополітики і воно бронює, другий – місцева ОВА бронює за поданням підприємства, і третій – відповідно до виконання мобілізаційного завдання. Усі три шляхи дають можливість бронювати до 50% працюючих, але саме військовозобов’язаних. Тобто умовно, якщо на підприємстві працює 100 людей, а військовозобов’язаних з них 70, то забронювати можна 35. Якщо підприємствам потрібні ще працівники, вони залучають людей пенсійного віку або молодь з аграрних технікумів та училищ.
Сьогодні дещо збільшилося навантаження на збиральну техніку, але ми бачимо що комбайни з півночі області йдуть і це дасть нам можливість зібрати врожай. Справа у тому що південна частина області збирає врожай на 2-3 тижні раніше ніж північна, тому є можливість перекидати ці комбайни.
Крім того, йдуть комбайни з інших областей. Але проблема у тому, що техніка може переміщуватись за межі області, а водії – ні, якщо немає бронювання. За нашими даними, виробники півдня області вже на 50-60% забезпечені комбайнами.
Зважаючи на умови, ми прогнозуємо по області врожай на рівні минулого року, коли біло зібрано 4,1 млн тонн зернових. Про більш пізні культури поки зарано говорить – це залежить від природних умов, опадів в подальшому.
Ціна на пальне, добрива, засоби захисту рослин – усе впливає на ціну на врожай. Через подорожчання усього – так, я думаю, це відіб’ється на вартості зерна, – вважає Віталій Власенко.
