10 квітня Одеса згадує подію, яка назавжди змінила її історію – день визволення міста від нацистських окупантів у 1944 році. Після майже тисячі днів жорстокої окупації, розстрілів і терору, місто знову стало вільним. Але навіть через 81 рік після тієї перемоги, одесити знову змушені захищати своє право на життя, свободу і незалежність.
Про це повідомляє кореспондент Української Служби Інформації.
У квітні 1944 року війська 3-го Українського фронту, за підтримки моряків Чорноморського флоту, підпілля та партизанських загонів, визволили Одесу від нацистського ярма. Ціною стали тисячі життів, зруйновані будинки і родини, що більше ніколи не зберуться разом. Але місто встояло – і стало символом спротиву, пам’яті та гідності.
Сьогодні історія повторюється. Одеса знову опинилася на лінії вогню. Російські ракети влучають у портову інфраструктуру, житлові квартали, музеї, культурні пам’ятки. Агресор змінив гасла і кольори, однак мета залишається та ж – знищити, залякати, підкорити. Але, як і тоді, Одеса не здається, кажуть одесити.
Як розповіли в одеській міськраді, сьогодні в Одесі мешкають лише дві жінки, які брали участь в обороні міста під час Другої світової війни. Це — Євгенія Семенівна Касьянова, підпільниця загону «За Батьківщину», наймолодша учасниця спротиву того часу, 1926 року народження, та Людмила Олександрівна Булавинцева — партизанка, якій саме сьогодні виповнилося 92 роки.
За цільовою програмою міста, додали у мерії, вони щомісячно отримують грошову допомогу в розмірі 5000 гривень.
Крім того, в Одесі проживає 110 учасників бойових дій — осіб з інвалідністю Другої світової війни. Всі вони також отримують щомісячну допомогу у розмірі 3000 гривень.
І сьогодні місто бореться – і борються його мешканці.
Одним із головних чинників цієї боротьби стали сили територіальної оборони. До лав ТрО вступили вчителі, медики, водії, айтішники, студенти – усі, хто вирішив не залишатися осторонь. Вони не лише захищають міста зі зброєю в руках. Вони евакуюють людей, будують укриття, лагодять пошкоджені мережі, організовують волонтерські платформи й системи спостереження. У 2022 році саме підрозділи ТрО стали першими, хто зустрів ворога на підступах до Миколаєва – і зупинили його, розповіли представники тероборони міста.
У формуванні також нагадали, що Одеські айтішники створили систему раннього попередження про повітряну небезпеку, яка не раз рятувала життя. Волонтери організували мобільні пункти допомоги, налагодили логістику для доставлення гуманітарних вантажів у прифронтові райони. Усе це – елементи нової оборони.
10 квітня – це не лише згадка про минуле. Це день, коли варто подивитися у сьогодення й замислитися: що ми робимо, щоб захистити те, що маємо? Колись одесити виходили на барикади, не думаючи про наслідки – бо знали: інакше не можна. Сьогодні вибір стоїть перед кожним із нас, – підкреслили у ТрО.
Підтримати можна по-різному: вступити до лав ТрО, допомогти фінансово, поділитися знаннями, підключитися до волонтерських ініціатив, проінформували захисники. Кожна дія, зазначають вони, – це внесок у перемогу.
