Сollaborator

предложите новость

форма отправки новости
X

    Этот день в истории: 26 сентября 1814 года Одессу покинул Дюк Ришелье

    Герцог намеревался вернуться в Одессу из Франции летом 1823 года, однако до этого лета так и не дожил.

    Дадим слово очевидцам:

    «День отъезда герцога был днем траура для Одессы; большая часть населения провожала его за город, посылая ему благословения, и более 2000 человек следовало за ним до первой почтовой станции, где приготовлен был прощальный обед. Герцог был рассеян и печален, как и все провожавшие его. Каждый старался сдерживать себя, чтобы не слишком огорчать герцога; но выражение печали обнаруживалось против воли: предчувствие, что герцог более не возвратится, было написано на всех лицах. Пошли взаимные сердечные излияния; герцог просил, чтобы ему дали уехать; подняли бокал за благополучное путешествие и возвращение. Крики «ура» огласили степи; но скоро они были заглушены рыданиями: чувство печали взяло верх, и все кинулись, так сказать, на герцога, собиравшегося сесть в экипаж; его стали обнимать, целовать ему руки, край его одежды; он был окружен, стеснен толпою и сам залился слезами. «Друзья мои, пощадите меня…», и несколько лиц понесли его к экипажу…».

    Почему Ришелье уехал? Поражение в войне возвело, наконец, на трон очередного Бурбона — Людовика XVIII. Призыв короля помочь отечеству в тяжелую послевоенную пору не мог оставить герцога безучастным. Едва ли ему хотелось покидать Одессу, свое дорогое дитя, вырванное из равнодушных, хищнических рук. Но Ришелье был человеком долга и, как его называли, «рыцарем монархизма».

    Он уезжал все из того же, теперь уже, пожалуй, самого маленького, в Одессе дома, который дал ему кров почти 12 лет назад, одетый все в ту же неизменную шинель, которую знал весь город. Он ничего не нажил за годы труда непосильного и вдохновенного одновременно. Даже дачу, устроенную в Гурзуфе, ему пришлось продать «за недостатком средств

    В январе 1822 года он писал старому другу, одесскому негоцианту Сикарду:

    «Я намерен посетить вас будущим летом. Я не могу сделать этого ранее, потому что не преминут сказать, что я еду продавать России тайны Франции».

    До того лета Ришелье не дожил. Он, человек спартанской закалки, никогда не болевший, пройдя невредимым через турецкие пули и чуму, умер мгновенно, в 55 лет, как писали — «от нервного удара». Одесский градоначальник был последним из рода Ришелье…

     

    Пласт Одеса: чим живе одеська молодь

    На порозі весни у відділі краєзнавчої літератури і бібліографії Одеської обласної універсальної бібліотеки  імені Михайла Грушевського жваво розповідали про те, чим живе сьогодні свідома, активна, патріотично налаштована й допитлива одеська молодь. Говорили про важливість збереження традицій, пошук нових сенсів і внутрішніх опор, про відповідальність за себе й громаду. Адже ми живемо в суспільстві, де важливо […]

    В Одесі презентували проект «Коли небо впало на землю: Південь України, 2022»

    24 лютого виповнилося 4 роки з початку пекучої війни, що й досі триває на нашій землі. Напередодні цієї сумної дати у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Одеської обласної універсальної бібліотеки  імені Михайла Грушевського пройшла презентація нової документальної фотовиставки під назвою «Коли небо впало на землю: Південь України, 2022. Візуальний архів пам’яті». Експозиція зібрана з приватних […]

    Повага до праці як основа гідного суспільства: думка одеського вчителя Олега Таранішина

    14 лютого, Міжнародний день дарування книг та день любителів бібліотек у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії  Одеської обласної універсальної научної бібліотеки імені Михайла Грушевського розмовляли про те, що повага до будь якої праці  — то є наріжний камінь гідного суспільства. Праця – це те, що щодня тримає кожну людину, наше місто та взагалі країну. Але […]

    Жіночий погляд одеситок на лицарів підводної безодні

    У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії Одеської обласної універсальної научної бібліотеки імені Михайла Грушевського відбулася надзвичайно цікава зустріч з капітаном далекого плавання, доктором філософії (PhD) з історичних дисциплін Олександром Калініченко. Більшу частину свого життя Олександр Олександрович присвятив морю, деякі з найяскравіших спогадів свого офіцерського життя автор зібрав у книгу «Підводна одіссея командора», яка вже витримала […]