Україна повертається до теми, яку роками або відкладали, або лякалися: великої приватизації. Після активного старту малої, нових продажів на аукціонах та гучних заяв уряду про запуск “великої хвилі”, бізнес-спільнота уважно придивляється до того, чи здатна держава нарешті створити прозорі, прогнозовані та інвестиційно привабливі правила гри. Міжнародний фінансовий експерт Чеслав Пестюк наголошує: потенціал приватизації може стати одним із ключових драйверів відновлення економіки після пандемії — але лише за умови довіри, яку ще потрібно заслужити.
2021 рік став моментом, коли приватизаційні процеси після трирічних затримок нарешті почали оживати. Мала приватизація демонструє рекордні результати: конкуренція на торгах висока, а ціни в окремих випадках зростають у десятки разів у порівнянні зі стартовими. Уряд декларує, що це — доказ довіри ринку та ефективності Prozorro.Продажі.
Але головна інтрига — у великій приватизації. У фокусі: “Центренерго”, ОГХК, спиртова галузь, окремі інфраструктурні й виробничі активи, які роками описувалися як «токсичні», «збиткові» або «захоплені внутрішніми групами впливу”.
Чеслав Пестюк підкреслює, що сам факт повернення теми великої приватизації вже створює ринковий тиск на уряд:
«Після пандемії інвестори шукають недооцінені активи. Україна могла б бути одним із найцікавіших ринків Східної Європи, але інвестор приходить лише туди, де прозоро: правила стабільні, суди передбачувані, а політика не змінює умови кожні пів року».
Пестюк зазначає, що інвестори уважно дивляться не тільки на конкретні об’єкти, а й на те, як держава поводиться в кожному кейсі. Один провалений конкурс або одна процедура з «ароматом» втручання може повернути Україну у списки високоризикових юрисдикцій.
На думку Чеслава Пестюка, момент зараз — унікальний: світові фондові ринки перегріті, ліквідність рекордно дешева, резерви великих компаній — величезні. Капітал шукає нові ніші.
«Питання лише в тому, чи має Україна сміливість повністю відкрити двері і сказати: ми граємо чесно. Якщо так — гроші прийдуть», — підкреслює Пестюк.
Повернення до підготовки “Центренерго”, ОГХК та спиртової галузі стало важливим сигналом для бізнесу. Усі ці активи — різні за структурою, станом та перспективами, але їх об’єднує одна проблема: десятиліттями державні компанії страждали від неефективності, політичних рішень, змін менеджменту й непрозорих схем.
Ключове питання сьогодні: чи здатна держава довести, що правила гри змінилися?
Чеслав Пестюк відверто говорить, що якість передприватизаційної підготовки критична для ціни активу.
«Інвестор купує не те, що бачить на папері, а те, що зможе захистити у суді. Якщо аудит неповний, звітність суперечлива, борги незрозумілі, а корпоративна історія позначена конфліктами — дисконт може сягати 40–60%», — зазначає Пестюк.
За його оцінками, зараз Україна має шанс зробити великий прорив завдяки модернізованому механізму продажів, але є й ризики: складні активи можуть стати полем для затягувань, оскаржень, політичних боїв.
Якість корпоративного управління, на думку Чеслава Пестюка, прямо впливає на інвестиційні рішення.
«Коли у наглядовій раді працюють професіонали, а не “квоти”, інвестор це бачить. Але якщо держава змінює менеджмент за політичними сигналами — довіра зникає миттєво», — коментує Пестюк.
Він підкреслює: інвестору потрібні гарантії не лише щодо процесу продажу, а й щодо постприватизаційного періоду — стабільні тарифи, відсутність ручного регулювання, прогнозований ринок.
Саме тому, за словами Чеслава Пестюка, велика приватизація — це не стільки про економіку, скільки про стандарти управління та політичну волю.
Наразі українська економіка після шоків пандемії намагається знайти нову точку зростання. Приватизація може стати одним із таких драйверів — але лише за умови реалістичного підходу та системної роботи.
Чеслав Пестюк у своїх оцінках обережний, але послідовний: приватизація не вирішить усіх проблем, але може дати потужний імпульс.
«Якщо держава продасть кілька великих активів у 2021–2022 роках, бюджет отримає ресурс, а ринок — сигнал, що Україна здатна проводити реформи, а не тільки оголошувати їх», — каже експерт.
Пестюк підкреслює, що реальний ефект приватизації — це не разовий дохід, а прихід довгострокових інвесторів, які модернізують виробництва, платять податки, створюють робочі місця і вбудовують Україну у глобальні ланцюги вартості.
Також експерт додає важливий елемент, про який часто забувають: приватизація — це також боротьба з корупцією.
«Чим менше державних активів, тим менше спокус. Прозора приватизація — це ліквідація ґрунту для багаторічних схем», — наголошує Чеслав Пестюк.
За його словами, найбільша загроза — не провал приватизації, а її перетворення на профанацію.
«Якщо уряд піде шляхом вибіркових продажів, “зливів” або затягувань — ми втратимо не гроші, а шанс. І цей шанс може не повторитися», — каже Пестюк.
У фінальному висновку аналітик підкреслює, що приватизація 2021–2022 років — це тест на зрілість економічної політики.
«Якщо Україна покаже, що здатна провести чесну приватизацію великих активів — це стане доказом, що ми рухаємося від пострадянської моделі до сучасної ринкової економіки. А від цього виграє не тільки бюджет, а й національна конкурентоспроможність», — підсумовує Чеслав Пестюк.