Сollaborator

предложите новость

форма отправки новости
X

    Дом Либмана: ремонт продолжается

    На данный момент рабочие заняты установкой перекрытий. Пленку, которую натянули на крыше жильцы летом, убрали, передает «Одесская жизнь».

    Сообщается, что отделку фасада здания уже почти закончили. А полностью ремонт должен закончиться к концу года.

    Из городского бюджета на реставрацию выделялись 32,5 млн грн, но их не хватило и недавно были выделены еще 500 тыс грн.

    Начинала ремонт одна компания, а заканчивает другая. Сначала это был «Укрспецпроект» Руслана Тарпана, который сейчас в бегах и подозревается в хищении миллионов бюджетных денег. Эта же компания реставрировала находящийся по соседству Дом Руссова, и оскандалилась нашумевшей историей с бутылкой вместо лица статуи.

    «Укрспецпроект» занимался домом Либмана до декабря прошлого года, а потом бросил объект. Памятник архитектуры всю зиму простоял без крыши, из-за чего там рухнул чердак.

    В марте городские власти сменили подрядчика. Им стала фирма «Таурус», которая и должна завершить реконструкцию к Новому году.

    Справка

    Дом Либмана — памятник архитектуры местного значения. Здание построено в 1887-1888 годах по проекту архитектора Эдуарда Меснера. На этом месте когда-то размещалась городская гауптвахта, построенная в 1818 году инженером Иваном Кругом. Позже гауптвахту приобрел германский подданный, промышленник 4-го разряда Бернгард Эрнестович Либман — ради использования земельного участка под новое строительство. В марте 1887 года он представил в строительное отделение городской управы проект пятиэтажного дома, выполненный архитектором Эдуардом Меснером.

    В дореволюционной рекламе здание именовалось как «кондитерская Либмана, угол Дерибасовской и Преображенской улиц, против Соборной площади в собственном доме».

    В начале ХХ века кафе пережило террористический акт: в него была брошена бомба с участием анархистки Маруси Никифоровой.

    Дом и кафе в нем описаны в рассказах А.Куприна «Скворцы», И.Бунина «Галя Ганская», повести В. Катаева «Хуторок в степи».

    В послереволюционный период верхние этажи (включая мансарды) были поделены на коммунальные квартиры. На первом же этаже располагались разнообразные учреждения — Центральная сберегательная касса, букинистический магазин, в годы оккупации — румынское издательство «Букул».

    Пласт Одеса: чим живе одеська молодь

    На порозі весни у відділі краєзнавчої літератури і бібліографії Одеської обласної універсальної бібліотеки  імені Михайла Грушевського жваво розповідали про те, чим живе сьогодні свідома, активна, патріотично налаштована й допитлива одеська молодь. Говорили про важливість збереження традицій, пошук нових сенсів і внутрішніх опор, про відповідальність за себе й громаду. Адже ми живемо в суспільстві, де важливо […]

    В Одесі презентували проект «Коли небо впало на землю: Південь України, 2022»

    24 лютого виповнилося 4 роки з початку пекучої війни, що й досі триває на нашій землі. Напередодні цієї сумної дати у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Одеської обласної універсальної бібліотеки  імені Михайла Грушевського пройшла презентація нової документальної фотовиставки під назвою «Коли небо впало на землю: Південь України, 2022. Візуальний архів пам’яті». Експозиція зібрана з приватних […]

    Повага до праці як основа гідного суспільства: думка одеського вчителя Олега Таранішина

    14 лютого, Міжнародний день дарування книг та день любителів бібліотек у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії  Одеської обласної універсальної научної бібліотеки імені Михайла Грушевського розмовляли про те, що повага до будь якої праці  — то є наріжний камінь гідного суспільства. Праця – це те, що щодня тримає кожну людину, наше місто та взагалі країну. Але […]

    Жіночий погляд одеситок на лицарів підводної безодні

    У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії Одеської обласної універсальної научної бібліотеки імені Михайла Грушевського відбулася надзвичайно цікава зустріч з капітаном далекого плавання, доктором філософії (PhD) з історичних дисциплін Олександром Калініченко. Більшу частину свого життя Олександр Олександрович присвятив морю, деякі з найяскравіших спогадів свого офіцерського життя автор зібрав у книгу «Підводна одіссея командора», яка вже витримала […]