Прокуратура не спромоглася зобов’язати міськраду Південного взяти під охорону давньогрецьке поселення та некрополь на березі Тилігульського лиману. Апеляційний суд вирішив, що пам’ятник археології національного значення «Городище Кошари», хоч і знаходиться на комунальній землі, не охороняється мерією.
Служителі Феміди погодилися з доводами міськради, що право власності на ділянку, яку має муніципалітет, не робить її власником пам’ятника археології. Такі об’єкти культурної спадщини, крім полів стародавніх битв, завжди належать державі.
Журналісти зазначають, що городище Кошари регулярно страждає від набігів чорних археологів і не лише від них. 2004 року 11 гектарів охоронної зони пам’ятника розпаювали, передавши приватним людям нібито для сільськогосподарської діяльності. Згодом паї зосередив у своїх руках якийсь бізнесмен, який збирався побудувати там котеджне містечко. На щастя, втрутилася прокуратура, яка домоглася в суді скасування незаконних рішень.
Античне поселення біля сучасного села Кошари існувало в V-III століттях до н. е. і, як вважають археологи, входило до хори (округу) поліса Ольвія. Городище являло собою чималий укріплений центр із типовим міським плануванням, багатокамерними будинками з внутрішніми двориками.
Вчені знайшли також безліч господарських споруд – майстерні ремісників, сховища для зерна та інших продуктів, сараї. Жителі стародавніх Кошар займалися переважно землеробством, але були розвинені також рибальство, тваринництво, ремесла та торгівля. На городищі знайдено монети ольвійського карбування, що свідчить про приналежність до Ольвійської держави. На некрополі досліджено безліч могил. Обряд був переважно грецьким, але частина поховань має яскраво виражені скіфські риси, тобто населення було змішаним.
Археологічні дослідження в районі Тілігула розпочалися в 1950 році. Першовідкривачем античних Кошар став відомий радянський археолог Лазар Славін. Інший дослідник, доктор історичних наук Ераст Симонович, ототожнив городище зі стародавнім Одессосом (північнопричорноморським, не плутати з Одессосом у сучасній Болгарії).
Про існування Одессоса північнопричорноморського відомо завдяки працям давньогрецького географа Страбона, який розміщував тезку «болгарського» міста неподалік від сучасної Одеси.
Систематичні археологічні дослідження на об’єкті припинилися у 2009 році через відсутність фінансування.
влажность:
давление:
ветер:
