Сollaborator

предложите новость

форма отправки новости
X

    Створена інтерактивна карта наслідків Каховської катастрофи

    6 червня 2023 року російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Тим самим вчинили воєнний злочин та екоцид,  що призвело до екологічної катастрофи національного масштабу і завдало непоправної шкоди Чорному морю та іншим водоймам країни. Побачити наслідки руйнування можна побачити на інтерактивній карті, яку створила ГО “Зелений лист”, передає Бессарабія.UA.

    Інтерактивна карта містить важливу інформацію стосовно Каховської катастрофи та ії наслідків, зокрема офіційні відповіді на запити організації. Карта призначена для всіх дослідників страшного терористичного акту росії.

     

    Каховська катастрофа вплинула на стан Чорного моря: створена інтерактивна карта її наслідків

     

    Один з розділів опису карти, присвячений дослідженню впливу катастрофи на стан Чорного моря.

    Після руйнування греблі вода з Каховського водосховища почала стрімко рухатись у бік Чорного моря. Через кілька годин вона вже була в Дніпро-Бузьскому лимані, а через добу в Чорному морі, через дві доби – біля узбережжя Одеси, а через тиждень вже дійшла до берегів Дунаю. Потужна хвиля води приносила до узбережжя Одеської області побутову техніку, частини зруйнованих будинків, мертвих і навіть живих тварин – не лише свійських, а й диких, шматки відірваної від суші землі з очеретом та навіть деревами.

    Шлейф брудної вони, що включав завис з піднятого із дна водосховища мулу, родючого шару ґрунту затоплених територій і залишків змитих населених пунктів, поєднався з морськими течіями північно-західної частини Чорного моря та прямував на південь – до узбережжя Румунії та Болгарії.

    Площа замулення моря 6 червня складала 616,8 км², 9 червня – 1248,2 км², а 10 червня  – 1710 км².

    Як зазначають екологи, каховська хвиля принесла з собою два потужних негативних наслідки для морської екосистеми – не тільки забруднення, а й опріснення морської води.

    Прісна вода з Каховського водосховища потрапила в Чорне море через 3‒4 дні після прориву греблі та досягла узбережжя Одеси, знизивши нормальну солоність морських вод зі звичайних 17‒18 проміле до 4 проміле. Вода з Каховського водосховища не просто йшла по поверхні, вона витіснила морську воду.

    Український науковий центр екології моря зафіксував, що згідно із супутниковими даними впродовж першого тижня після знищення греблі забруднені річкові води охопили понад 7 300 кв. км північно-західного шельфу Чорного моря.

     

    Каховська катастрофа вплинула на стан Чорного моря: створена інтерактивна карта її наслідків

     

    Через підрив греблі Каховської ГЕС у море потрапили сотні тисяч тонн брудної води, це спровокувало формування на його поверхні плівки. Одеська затока “зацвіла” комплексом потенційно токсичних ціанобактерій. Ще у морській воді розвилися токсичні водорості – динофлагеляти.

     

    Каховська катастрофа вплинула на стан Чорного моря: створена інтерактивна карта її наслідків

     

    Крім того, за результатами лабораторних досліджень проб води, лабораторіями Одеського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України були виділені збудники інфекційних хвороб.

    Також індекс ЛКП (лактозопозитивні кишкові палички) значно перевищував нормативні вимоги. Наявність всіх перерахованих біологічних патогенів у воді відкритих водойм Одеської області, зокрема Чорному морі, Білгород-Дністровському лимані та р. Дунай, створювала реальну загрозу життю та здоров’ю населення.

    Практично половина площі південно-західної частини Чорного моря (45,8%) станом на 15 червня 2023 року була охоплена наслідками потрапляння вод Каховського водосховища в море. Цвітіння водоростей спостерігалося на площі близько 1500 кв. км. Сильно забруднені ділянки (нафтопродукти, органічна речовина) становили близько 6000 кв. км.

    Варто зазначити, що внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС довкіллю було завдано шкоди, за попередніми розрахунками, на 146 млрд грн. Однак повну картину отриманих збитків можна буде побачити тільки після деокупації Півдня України.

    Источник: Новости Бессарабии

    Композитор, педагог, майстер: до 90-річного ювілею видатного одесита Олександра Красотова

    6 травня виповнилося 90 років з дня народження Олександра Олександровича Красотова: визначного українського композитора та педагога, Заслуженого діяча мистецтв України, професора Музичної академії імені Нежданової. Він залишив глибокий слід в культурній традиції не тільки Одеси, але далеко за її межами.  Різні періоди життєвого та творчого шляху цієї неординарної людини, талановитого композитора та ще більш талановитого […]

    Митець починається не так із таланту, як з особистості: до 80-річчя Б. Сушинського

    « Митець починається не так із таланту, як з особистості: 80 років від дня народження Богдана Сушинського». Саме так називалася дуже цікава зустріч членів клубу Краєзнавча варта Одещини з Антоніною Терентіївною Сушинською, вдовою письменника, яка відбулася у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії ООУНБ ім. Грушевського в рамках циклу «Читаємо… Пам’ятаємо». Богдан Сушинський – дуже відома […]

    Пласт Одеса: чим живе одеська молодь

    На порозі весни у відділі краєзнавчої літератури і бібліографії Одеської обласної універсальної бібліотеки  імені Михайла Грушевського жваво розповідали про те, чим живе сьогодні свідома, активна, патріотично налаштована й допитлива одеська молодь. Говорили про важливість збереження традицій, пошук нових сенсів і внутрішніх опор, про відповідальність за себе й громаду. Адже ми живемо в суспільстві, де важливо […]

    В Одесі презентували проект «Коли небо впало на землю: Південь України, 2022»

    24 лютого виповнилося 4 роки з початку пекучої війни, що й досі триває на нашій землі. Напередодні цієї сумної дати у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Одеської обласної універсальної бібліотеки  імені Михайла Грушевського пройшла презентація нової документальної фотовиставки під назвою «Коли небо впало на землю: Південь України, 2022. Візуальний архів пам’яті». Експозиція зібрана з приватних […]