Напередодні чоловіка забрала «швидка», помер він вночі 29 березня.
В Одесі на 89 році життя помер режисер Віллен Новак. Його останньою роботою була стрічка «Чому я живий», повідомило Одеське відділення Національної спілки кінематографістів України.
«Непоправної втрати зазнало вітчизняне мистецтво. Відійшов у засвіти видатний Майстер кіно – режисер-постановник, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, народний артист України Віллен Новак», — заявили у відділенні.
Він закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого, у 1970–1971 роках працював на Київській кіностудії ім. Довженка, з 1972-го – кінорежисер, художній керівник творчого об’єднання телевізійних фільмів, творчого об’єднання прокатних фільмів, кінорежисер-постановник найвищої категорії Одеської кіностудії художніх фільмів.
«Він, невеликого зросту та далеко не кремезної статури, закономірно став незаперечним взірцем для колег, друзів та багатьох молодих кінематографістів… За честь для себе вважали керівники всеукраїнських кінофестивалів його участь у роботі журі…», — кажуть про нього колеги.
Як зазначили у спілці кінематографістів, 55 років життя Новак присвятив кіномистецтву. Фільм «Чому я живий» (2021 рік) – став його останнім за часом.
«Так, Віллен Новак відтепер – у Вічності. Проте, фільми його, роки і десятиліття дружби з ним, світла та тепла Пам’ять – з нами», — йдеться у заяві кінематографістів.
Інформацію щодо дати та часу прощання на кіностудії буде надано додатково.
Кінокритик Євген Женін, який багато років дружив з Новаком, уточнив, що напередодні, 28 березня, режисеру стало зле та «швидка» відвезла його дот лікарні.
«Тієї суботи, коли треба було переводити годинник на «новий час», пізно ввечері біля під’їзду, де жив Віля, стояла «швидка». Його відвезли до лікарні. Вночі, вже за «новим часом», його не стало…», — констатував кінокритик.
Він був Заслуженим діячем мистецтв Української РСР, Народним артистом України, мав нагороди — Орден «За заслуги» ІІІ ступеня, Орден «За заслуги» ІІ ступеня. Лауреат 10 фестивальних нагород, чотири з яких здобуто на міжнародних кінофестивалях.
Поставив такі стрічки як «Ринг», «Червоні дипкур’єри», «Камертон», «Вторгнення», «Третій вимір», «Дві версії одного зіткнення», «У Криму не завжди літо», «Гу-га», «Дика любов» (лідер прокату 1994 року), «Принцеса на бобах» (лідер прокату 1997 року).
Прем’єра його останнього фільму «Чому я живий» відбулася на 12-му Одеському міжнародному кінофестивалі у серпні 2021 року. Стрічка була знята на Одеській кіностудії приблизно за один рік. Вона замислювався ще на початку 1990 років, проте на виробництво не було коштів. Проєкт вдалося здійснити завдяки державній підтримці.
влажность:
давление:
ветер:
