Та озима, яка нині зростає на полях по всій Україні – це одночасно і щастя, і головний біль для аграріїв. Так, українська земля напевно щедро вродить, але на те, чи вдасться вивезти урожай – можна тільки сподіватись. «Ми дуже залежимо від експортного потенціалу портів», – пояснює аграрій з Одещини Денис Ткаченко.
Про те, який впливає зернова угода на українську економіку і що держава отримує з її продовження на 120 днів, аналізує журналіст Богдан Максимець.
Надії на урожай складаються з двох частин. Найперше, з віри у погоду – після теплої зими ідеально підійшла б дощова весна. По-друге, зі сподівання, що ці 120 днів, на які вдалось подовжити роботу зернового коридору, будуть не останніми.
Схожі сподівання мають і у міністерстві фінансів. Для українського бюджету зернова угода стала одним факторів відносної стабільності у часи війни. Чому так? Давайте наочно подивимось на графіках.
З чого складається український бюджет?
Кожна четверта гривня в українській економіці – запозичена. Це – дуже влучна, але водночас і сумна та правдива ідіома, яка описує стан економіки. Через війну економіка України скоротилась на третину. Державний бюджет недоотримав фактично стільки ж. Через що іноземні донори покрили майже 27% всіх державних витрат. І це – без урахування міжнародної оборонної допомоги.
Крім зрозумілого зменшення податкових надходжень, війна суттєво змінила структуру експорту товарів за кордон.
Структура товарного експорту України у відсотках
Тримаючись на трьох основних китах – сільгосп, металургії та мінеральних добривах – український експорт найбільше втратив саме у другого. Обвал на майже 10 мільярдів стався через зрозумілі причини – росіяни, знищивши Маріуполь, поховали під його руїнами два гіганти металургії – комбінат імені Ілліча та Азовсталь. Що скоротило і виробництво, і, вже як наслідок, експорт металу.
Експорт металу у розрізі 2018-2022 років
Так а що з зерном?
Весною минулого року до цих проблем додалась ще одна: блокування росіянами морських портів. Через що ставав неможливим історично найбільш дохідний вид експорту – продаж сільськогосподарської продукції за кордон. Звісно, спроби транспортувати агропродукцію через західний кордон та порти Дунаю допомагали отримувати хоча б якісь гроші. Але без роботи трьох найбільших портів Великої Одеси економіка не отримувала величезні кошти.
Що дала зернова угода?
Після вибиття росіян із острова Зміїний, у серпні минулого року стартувала Чорноморська зернова ініціатива. Тижні важких перемовин створили просту схему – українську агропродукцію перевозять турецькі балкери, росіяни лише переглядають, чи немає на суднах нічого стороннього. Ця згода дала можливість українській економіці жити вільніше.
За майже вісім місяців з того часу через всього три порти – Південний, Чорноморський та Одеський – вдалось експортувати майже 25 мільйонів тонн різної сільськогосподарської продукції. Це – замало, у порівнянні з минулими роками. Однак, дозволяє економіці насититись грішми. У порівнянні з відносно мирним часом експорт агропродукції впав всього на 14%. І це – при непрацюючих півроку портах.
Які перспективи у Зернової угоди?
На 2023 рік міністерство фінансів та нацбанк опублікувало, мабуть, найбільш оптимістичний прогноз з можливих. Вважається, що українська економіка не тільки не продовжить скорочення, а і виросте на 0,3%.
Опори такого росту – дві. Перше і найважливіше – це стійке фінансування державних видатків іноземними донорами. І друге – продовження роботи чорноморських портів. З відновленням нині непрацюючих.
Виконання цього плану, зрозуміло, можливе завдяки продовженню Зернової угоди до кінця року – тобто ще два раунди переговорів та ще 240 днів дії угоди. Крім того, необхідні вдалі дії військових. Розблокування портів Миколаївщини стане можливим лише після звільнення Кінбурнської коси. А портів Херсонщини – тільки після витіснення росіян подалі з лівого берега Дніпра та деокупації Скадовська.
Ми за кожної можливості піднімаємо питання (відновлення роботи портів у Миколаївській області – прим. автора) перед нашими партнерами. Перш за все – по Зерновій угоді. Я сподіваюсь, ми досягнемо успіху і у цьому питанні. Але у Миколаїві, звісно, інша безпекова ситуація зараз, ніж у портах Великої Одеси, – пояснює віце-прем’єр-міністр України Олександр Кубраков.
***
Підсумовуючи, варто додати: героїзм українських воїнів, які відбили острів Зміїний, та наполегливість дипломатів дала можливість українській економіці не тільки встояти, а і потроху відновлюватись після шоку. Якби не Зернова угода – ще більшу кількість грошей довелось би шукати іноземним партнерам. Що створює ще більші політичні ризики примушення України до замирення з рф.
Таким чином, вкотре економіка демонструє, наскільки вона пов’язана з усіма сферами соціального життя.
Источник: Новости Одессы
влажность:
давление:
ветер:
